FREYJA: хто і яку частину роботи бере на себе в антибалістичному проєкті

FREYJA: хто і яку частину роботи бере на себе в антибалістичному проєкті

13 липня 2026 року в Парижі Президент Володимир Зеленський перед початком засідання антибалістичної коаліції повідомив про спільний європейський проєкт антибалістичної системи FREYJA та висловив сподівання, що вона зможе почати працювати протягом наступних 12 місяців. За словами Президента, Україна готова забезпечити ракетний компонент і завершує роботу над власною антибалістичною ракетою.

Хто визначає рамки проєкту

Володимир Зеленський як Президент України окреслив FREYJA як спільний оборонний проєкт європейських країн, який має бути «сильною, надійною і дешевшою за інші системи» та передбачати розробку власних ракет-перехоплювачів. За його оцінкою, Європа може стати світовим лідером у виробництві високоякісних антибалістичних систем без політичної залежності, а Україна може надати ракетний компонент системи, тоді як інші учасники мають забезпечити радари та інші критично важливі елементи.

Країни та оборонні компанії

До проєкту долучилися десять країн з відповідними оборонно-промисловими спроможностями:

  • Україна, Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія;
  • Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Іспанія;
  • представники НАТО та Європейського Союзу.

Серед оборонних компаній-учасниць названі FP, Thales, HENSOLDT, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran і Destinus. 13 липня компанія Fire Point представила антибалістичні ракети FP-7.x, які розробляються для системи протиповітряної оборони Freyja. Співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман раніше повідомляв про орієнтовний початок масового виробництва FP-7.X у серпні 2026 року.