Хроніка «Рассвета»: від запусків супутників до санкційного звернення Зеленського

3 жовтня 2026 року Financial Times опублікувала інтерв’ю з президентом України Володимиром Зеленським, у якому він повідомив, що «кілька разів» просив президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти російських і китайських компаній, причетних до розробки супутникової мережі «Рассвет» — потенційного аналога Starlink. Востаннє питання порушувалося під час зустрічі Зеленського з Трампом у Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2026 року.

Хроніка контактів і заяв

• 1 жовтня — заступник голови місії посольства України у Вашингтоні Денис Сеник заявив, що Україна просить США запровадити санкції проти низки російських компаній та осіб, причетних до створення «Рассвета».
• 3 жовтня — Зеленський заявив: «Президент Трамп сказав мені, що підтримує це», додавши, що американський лідер порадив: «Запитайте Ілона».
• Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що Ілон Маск уже погодився і рішення залишається за президентом США.

Хроніка розробки «Рассвета»

20 липня російська компанія «Бюро 1440» вивела на орбіту другу групу супутників для мережі з космодрому Плесецьк ракетою-носiєм «Союз-2.1б», кожна з яких виводить по 20 супутників; усі компоненти ракети, крім двигунів, виробляє підприємство «Прогрес». За оцінкою радника президента України Сергія Бєскрестнова (Флеша), для базового угруповання Росії знадобиться 12–15 таких запусків. Експерт із супутникового зв’язку Володимир Степанець 1 серпня повідомив, що супутники «Рассвет» забезпечують над Україною щонайменше два «вікна зв’язку» на добу, кожне тривалістю понад годину. Військовий експерт Роб Лі заявив, що система не буде такою ефективною, як Starlink, проте може посилити саботажну кампанію РФ проти європейських союзників України. Зеленський також домагався від Трампа дозволу запускати безпілотники зі Starlink на відстань до 200 км углиб території Росії.